приковувати

-ую, -уєш, недок., прикува́ти і рідко прику́ти, -ую́, -ує́ш, док., перех.

1) Куючи, приєднувати метал до металу. || Міцно прибивати що-небудь металеве до чогось. || перен. Приморожувати що-небудь до чогось.

2) Приєднувати кого-, що-небудь до чогось ланцюгом.

3) перен. Змушувати кого-небудь залишатися на якомусь місці або перебувати десь. || Бути причиною, яка позбавляє можливості чи бажання рухатися. || Бути причиною, яка змушує кого-небудь перебувати десь. Приковувати до ганебного стовпа.

4) перен. Викликати якийсь інтерес, притягати. || Привертаючи до себе увагу, змушувати кого-небудь діяти в певному місці. || Викликати прихильність, почуття дружби, кохання; притягати до себе. || у сполуч. зі сл. очі, погляд. Привертаючи увагу, змушувати чийсь погляд зупинятися на собі. || у сполуч. зі сл. очі, погляд. Зосереджувати свій погляд на кому-, чому-небудь.